я замітила, шо якшо перестать думать про сірйозні вєщі, то жизнь стає рєзко ярка і інтірєсна, але є такі речі, про які постійно думаєш, якби сам не хотів забуть і тоді жизнь пагана кажиться. так я веду до того, шо було б добре, якби в голові був якійсь регулятор думок, отак настроїв на хароше все і всьо - все тягаво, а якшо надоїло вєсєльє, то можна переключіться на галімий режим, шоб отдохнуть. людській організм не ідеальний геть. лучше б вчені таку штуку придумали ніжтжизнь на марсі по путьовкам.