сьогодні було весело. ми запізнились трохі і дядько подивився на нас злосним взглядом того шо там стояли абітурієнти і чекали на екзамен, і ми там лазили. ми побігли і ждали на лавці 1курсників. майн гат які вони убогі трошечькі… це дизайнери, в понеділок будуть інші щє. фу. нашо поступають сюда.
ми були троє: я настя і надя. і до нас підійшли щє якісь селючкі з якіми пришлось работать. блін як вони мене харили, вєчьно хотілось кінуть їм чімсь гострим в голову. потім настя сварилась з ними бо вони їй не подобались. ми карочє всі з ними сварились. фу як можна фуууу карочє, не хочу про них пост писать
в нас було багато роботи, але ми зробили її занадто бистро того пішли рано на перерву.
після перерви ми ждали, але нам просто було похєр, нічьо не відбулось, жизнь нічьтожна
і щє, містер пропер це туфта. я скількі раз співала його грьобану пісню шоб він прийшов і ніфіга. тепер ненавиджу його.
настя забрала гвоздь для воспомінаній. завтра останній день практикі. хочу в тех, але карочє шоб треба було ходить тоді коли ти хочеш.
попросили знов не запізнюваться, але це ж ми
настя - сьогодні вийдем в 8:20
я - добре
8:33 настя - виходиш?
я - да зараз буду
і так завжди