Не плач за мною, мій безсмертний птах.
Я просто йду. Та вже, мабуть, не верну.
Мене ти згадуй, часом, просто так.
Десь перед сном, коли від тиші темно.

Коли буде боліти на душі.
Згадай мене. Я залікую рани.
Я відведу від тебе всі дощі.
І розжену у серці, твоїм, хмари.

Я буду берегти тебе від всіх.
Від злих облич і від страшних прокльонів.
Щоб тільки ти щасливим бути зміг.
Усупереч повір’ям всім і долі.

Не плач за мною, мій коханий птах.
Я не померла. Просто відлетіла.
Я завжди поруч. Завжди у думках.
Я просто ненароком оніміла…

Тепер я чутна тільки в голові,
Я буду у тобі завжди зринати.
P.S «…зустрінемось в наступному житті,
я вічність буду лиш тебе кохати…»

Алла Жабокрик