Залиш у віках убивчу картину:
Як ріс, пробивався крізь тіні душі
І посмішку щиру залиш у альбомі,
Бо внуки не мають пізнати біди.
Розлуку – терпи; бережи найцінніше:
Здоров’я, батьків, моралі життя,
Бо мати дала тобі наймиліше,
Хоч згубне і ніякове життя.
Хапай ту любов у скриню сердець,
Неси скрізь віки нестерпні ночі,
Борися, повзи, тай побачиш у снах - усе,
Що собі в житті ти захочеш.
(с) Пташка