я відчуваю твою присутність. Мені стає не по собі. Як тільки ми приїхали я почала згадувати всякі моменти до дрібниць. Все про тебе тут нагадує і мені важко тут знаходитись. Мені сумно і тебе не вистачає.
Кожен раз, мені здається що скоро ти прийдеш і як завжди жартома будеш відповідати на мої дурні питання. Ніби ти завжди поруч, і нікуди і не дівався, просто тимчасово відійшов. Мені не вистачає навіть того, як ти на мене сварився, іноді аж до сліз… Як криками заставляв щось робити. Як катав на човні, яу я допомагала на рибалці, я ще не вміла нормально веслувати, а ти всеодно всім розказував як я тобі помагала) в голові багато думок і таких спогадів(