Всі колись повертаються.
Зранку чи восени.
У вівторок чи на твоє день народження.
Чомусь колись такі рідні вони.
Невчасно згадують про твоє місцезнаходження.

Повертаються у невдалий момент.
Коли ти тільки почала звикати до інших дзвінків.
Коли вже не хочеться з ними курити «Кент»,
А хочеться соку і воістину щирих слів.

А вони вперто лізуть в твоє життя.
Хоч тепер тобі вже й байдуже, що б коли по-іншому могло статися…
Ніхто не вартий пробачень після зрад. Тільки жаль…
Що є люди до яких хочеться повертатися…