За цей тиждень сталось дуже багато неприємно.Хорошого зовсім мало.Вчора дізналась, що Пляпля їде назовсім в інше місто з сім'єю, сьогодні-що я буду нянькою до кінця літа.Все було б добре, якби Настя(11р.) не діяла мені на нерви своїм вічним приставання і любов'ю мене побісити.А я не люблю, коли мені не дають побути на одинці і псують всі мої плани. От ще обі.Дурна ситуація вийшла.Не знаю, як буде далі, але не хочу, щоб все так і залишилось.Варто щось тут міняти.Але не все залежить тільки від мого бажання.Я не можу з цим всім справитись.І так каша в голові і сили на нулю.Виснаження повне.А ще як подумаю, що треба буде документи возити в інший кінець України-то хочеться заснути і не прокинутись.