А чи дійсно мені це потрібно?Без надійно сподіватись на диво, яке ніколи не станеться, принаймні безглуздо.Набридло терпіти всі ображання з твоєї сторони на мої жарти/необдумані слова.І тримати в собі образи на тебе.Скільки неприємного ти сказав-а я зробила вигляд, що й не помітила.Закриваю очі, аби мати хоч якесь, але щастя.Я не знаю, чи тобі це потрібно, оця моя любов.Не знаю.Але ти міг би сказати прямо, і я б зрозуміла.А ти мовчиш.Видно, поки треба.Боюсь того, що буде далі.Якщо те "далі" буде.Все може закінчитись в будь-який момент.Хоча і нічого так і не починалось.Це якась безвихідь