сьогодні просто жахливий день.

День непорозумінь, істерик, душевного болю і відчаю, не розуміння до кінця сенсу життя і взагалі після сьогоднішнього ранку в мене були жахливі думки на рахунок інших людей.

Навіщо таке робити?для чого? мені ж жахливо больно і страшно думати про наслідки, я багато стерпіла, але це велика жирна крапка. Я змінила думку, хоть яким рідним ти не був!!!!

Просто хочеться втікти і пожити десь на самоті, без людей і без дзвінків на телефон, постійних надокучуючих дзвінків. Нічого не зміниш, мою думку і враження не вернеш. Хочу просто поїхати і нарешті почати нове життя, нові знайомства і……

Хоч зараз тільки 5 годин, але я вже провела день на самоті і в такому місці де б мене ніхто не знайшов. Немає тої підтримки, коли страшно больно і важко навіть просто дихати. Я замикаюся все більше і більше, нічого не хочеться, вернулася до дому і зрозуміла, але це вже не важливо.

Будьте щасливі…