Ця ніч була просто жахливою.Енні хотіла просто відпочити.Гарно провести час в колі друзів, забути про все і відсвяткувати закінчення всіх екзаменів.Та як завжди все закінчилося не найкращим чином, принаймні для Енні.
Енні йшла за Тарою по вулиці, хоча не зовсім йшла, а практично бігла.Вони тільки вийшли з шумного клубу, щоб подихати свіжим повітрям.На вулиці стояли люди, вони курили, розмовляли і розглядали тих хто виходив з клубу.Тара швидко пересувалась направляючись за ріг сусіднього з клубом будинку, тому Енні довелося ще швидше йти за нею.Тара різко зупинилась і кринула:"ти там ще довго?Рухайся давай"-і витягнула сигарету із сумки.
-Що ти робиш?-запитала Енні в подруги.
-А що так не помітно, що я збираюсь закурити?Будеш?
-Якщо чесно не відмовлюсь.
Енні підійшла до Тари і затягнулась, як завжди вона зрозуміла, що це було поганою ідеєю, бо вона знову почала кашляти.
-О так, курець із мене ніякий.
Тара почала сміятись.Енні витягнула із сумки кофту, постелила її на холодний бетон, всілася і зручно сперлась на стіну будинку, за яким вони сховалися.Вона зняла своє взуття і підігнула ноги під себе, ноги жахливо нили, бо Енні їх чильно натерла коли танцювала, хоча якщо чесно, то те що вона робила сьогодні в клубі, танцями назвати не можна, адже дівчина так напилась, що ледве могла стояти на ногах, тому в неї постійно підкошувались ноги і вона ледь не падала на кожному кроці.
-Де ти пропадала Тара?Приїхали ми разом, апотім ти як завжди втікла від нас.
-Я була з Ендрю.тим більше я не пропадала, я завжди була поряд.
-Ну ну.-Енні закотила очі-а де всі?
-Я тільки що до них дзвонила, вони зараз підійдуть.
Зненацька з-за рогу з"явився Ендрю.
-Ти що тут робиш Тара?
Дівчина швидко викинула сигарету з рук і підійшла до свого хлопця.
-Енні, я зараз підійду.-сказала Тара, взвши свого хлопця за руку і пішла в напрямку клубу.Енні ще деякий час чула крики цієї парочки.Вона сиділа там на холодному бетоні.і думала як вона хоче в ліжко, трошки поспати, відпочити від цього, отверезіти і щоб її ноги перестали так боліти.
-ти чого сидиш на землі?-це був голос джил.Енні підняла очі догори і спрвді перед неб стояла Джил.
-Та ось сіла відпочити, а ти чого така зла?
-Та бо Менді і Тара знову сваряться, мені вже набридли їхні постійні сварки, крики і непорозуміння, було б краще, якби вони взагалі не говорили одна з одною.
-перестань джил, все буде нормально, а де вони?
Відповіддю на запитання були голоса дівчат, які підходили до нашого таємного пристанища.Вони сварилися.Джил стала і почала їх розбороняти, старалась заспокоїти, вони всі про щось сперечалися, правда Енні не розуміла про що.І їй було всерівно, вона просто хотіла поїхати додому.
-Перестаньте кричати-сказала тихо Енні і вони всі обернулися до неї.Менді ще щось наговорила, встала і пішла знову до клубу.А джил з Тарою, почали її обговорювати, казати як вона набридла їм із мвоїм хлопцем.Їм обидвом надоїло, що менді весь час тільки й говорила із Білом, або про нього.
-Діавчата викличте будь ласка мені таксі, я поїду додому.-сказала Енні.
-Чого ти вже будеш їхати додому?Йдемо до клубу, ще потанцюємо.-відповіла Тара.
-Таро, я більше не можу, в мене нестерпно болять ноги, в мене жхливі мозолі, і декілька пухирів, я навіть не зможу одягнути туфлі.
-Не видумуй.пішли.
-Ти що не розумієш?я не можу йти.Виклич мені таксі.
Тара почала верзти нісенітниці про те, що Енні собі придумала, що в неї болять ноги, кричала, щщоб вона перестала випендрюватись і йшла танцювати з ними.енні це все збісило і вона почала кричати на Тару, пішли в хід мати, і енні вже було не зупинити, вона не могла стримувати свого гніву і наговорила багато лишнього і надзвичайно багато всього неприємного.Та Джил закрила роти їм обом.І Тара сказала:
-Пішли підійдемо до входу в клуб, і ти візьмеш таксі там.
Але енні вже була на взводі, і почала кричати про те, що вона нікуди з ними не піде, що хоче щоб вони викликали їй таксі сюди.Та Тара також не збиралась терпіти, вона також була випившою і зі злістю крикнула:
-Ну то валяйся тут собі.Дівчата повернулися і пішли танцювати залишивши Енні сидіти там саму, на землі, поряд із незнайомим будинком, з якого вже починали виглядати люди і кричати на п"яних дівчат, які о другій ночі будили всіх.
Енні сиділа з відкритим ротом і питала себе як вони могли її залишити.А потім питала себе, як вона могла так напитисяі такого наговорити?Та тепер треба було щось вирішувати і якось добиратися додому, самій.Вона встала, підняла кофту із землі і натягнула її на себе, потім взяла своє взуття в руки і почала рухатися вперед по доріжці, яка вела до зупинки.Та автобси вже не ходили і сенсу ййти туди не було, тому вона повернулась і пішла в напрямку свого дому.Щоправда йти доведеться їй ще довго, але на той момент вона про це не думала.Енні йшла і почала плакати, плакала від суму, що все так повернулася, ця ніч мала бути веселою, а повернулося все отаким от жахом.Дівчина йшла по нерівній дорозі і ногам починало ставати ще гірше, та вона все йшла і йшла.А потім енні в голову стрільнула одна дурнувата думка і вона подзвонила до своєї мами, наговорила їй дурниць, попросила викликати таксі, а мама лише сказала:
-Енні, ти всіх будиш.Я не можу викликати тобі таксі.Вже пізно-і поклала трубку.
Енні знову посала ридати.Вона вже дійшла до входу в парк, та потім поьачила якось чоловіка.який направлявся в її сторону з парку, і вона почала бігти в іншу сторону де і заховаласся за деревом.перечікуючи, доки той чоловік вийде із парку.він вийшов і перейшов дорогу.Аж тоді енні вирішила спуститися по сходам в парк.Йдучи по парку, вона надзвонювала до Тари, щоб та викликала їй таксі.Десь х разу десятого Тара взала трубку і риком щось казала енні, та вона лише попросила її викликати таксі, до церкви що стоїть коло озра, вона сазала добре і поклала трубку.Та Енні пройшла повз церкву і пішла далі.Цілу дорогу їй здавалос, що за нею хтось йде, що озараз міліція забере її, але надворі нікого не було, тільки час від часу проїжджала одна-дві машини.Дівчина йшла збиваючи ноги до крові і несла туфлі в руках.Їй було дуже погано, деколи вона раптово починала плакати і так само раптово переставала.Енні шкодувала, що наговорила цього всього, шкодувала що так напилася, шкодувала, щоо взагалі вирішила кудись йти.Їй було боляче і гірко, хотілося лягти спати, а ще більше повернути усе назад.З величезним розпачем на душі, дівчина добралася пішки додому.Дорога була довгою і дійсно дуже важкою.Енні відчула полегшення коли відчинила двері своєї квартири, усі спали, було дуже тихо.Вона ввімкнула світло, залишила сумку і взуття в коридорі і пішла до ванної кімнати.Там вона зняла плаття, весь інший одяг який був на ній і залішла в душ.Коли прохолодна вода стікала по її тілу.вона відчувала задоволення.Вона змила із себе увесь цей жахдивий день, вона очистилась.Вилізши із ванни, дівчина замоталась у рушник і пішла на кухню, там вона собі зробила картопляне пюре із пакетика, і забрала його із собою в кімнату.Потім вона повернулась щоб забрати плаття із ванни і вимкнути світло.Плаття розвішала на стільці.Потім Енні одягнула свою піжаму, повішавши мокрий рушник на інший стілець, і залізла в уже розстелене раніше ліжко.Це був найприємніший момент за весь день, точніше вже за наступний день, бо на годиннику була уже четверта ранку.Дівчина включила телевізор на якійсь дурній передачі і почала їсти своє пюре із купленими по дорозі додому чіпсами.Було дуже смачно.Енні в душі була роздавленою, але в ліжку усе здавалося не так вже і погано, вона була вдома, вона пережила цю ніч і розуміла, що це ще не кінець світу, хоча вона і посарилась із всіма з ким дружила.Закінчення школи для Енні, виявилось закінченням багатолітньої дружби.Але зараз дівчина хотіла спати, про усе це вона подумає через декілька годин зранку, коли голова буде розколюватись від похмілля і на душі скребтимуть коти.Та вона все це переживе, зробить висновки і буде жити далі.Вона сильна.