Мої рідні, я не уявляю як на наступний рік ми не зберемось першого вересня в нашому кабінеті зі звиклими вчителями. я не вірю, що першого червня буде останній день, коли ми всі зберемось разом. з вами стільки всього пов*язано, все прожите життя ми були разом- деякі йшли, деякі приходили, але все таки вас я буду пам*ятати все життя. ні за що і ніколи не забуду цей останній тиждень, як ми з Ірою напилися кави в понеділок перед уроками- і нас тошнило весь день, репетиції вальсу, останні уроки, день дитинства і як ми їли торт в п*ятницю на уроці фізики, як уроки вели батьки.як ж це все важко- взяти і завершити один величезний етап свого життя. відкинути багатьох людей, які траплялись на шляху, і йти вперед. як деколи хочеться зупити час, і просто безкінечно насолоджуватись.
фореве лав, випуск 2013 <3