мені страшно.мені страшно залишатися на самоті сама з собою.мої думки зводять мене з розуму мені страшно ходити одній.страшно я боюсь заснути та не проснутись я боюсь вийти з дому, та не повернутись живою я боюсь не встигнути сказати слова "люблю" рідним я боюсь перший раз за своє життя якщо людині було написано померти, але цього не сталось, напевно згодом потрібно чекати того дня, останнього дня я знаю, що якщо зі мною щось станеться, я буду завди поряд з рідними.теплим дощиком, літнім вітром чи першою зіркою на небі. в останні дні я думаю про те, що може мені потрібно просто щось зробити в житті, а після цього все і закінчиться тоді що я повинна зробити? по іншому, для чого тоді мені подарували життя?