Життя – це як твій власний фільм. Власні сюжети, власні герої. Лише ти можеш змінити наступний кадр. Але у житті, як і у фільмі є стільки захоплюючих моментів, стільки поворотів долі. Людину судять по минулому. А що ж насправді минуле? Занурюючись у минуле – ми пропускаємо теперішнє. Старанно згадуємо минулу картинку з фільму, ми не звертаємо увагу на те, що відбувається зараз і у цей час пропускаємо майбутнє. Не важливо чи був ти хорошим, чи заподіяв багато нещастя близьким, не важливо чим ти захоплювався, які у тебе були цілі, не важливо…Звісно твоє минуле це частинка тебе, але на те воно і є Минуле – що уже минуло. Просто там жити точно не треба. То можливо мені варто розповісти про себе та свої амбіції на майбутнє? Ні! Адже фільм такий непередбачуваний. Ти можеш завжди здогадуватись, що буде далі, але ти ніколи не знаєш напевне. Завтра може усе змінитись. У мене може бути інший колір волосся, інші захоплення, інша мета у житті…Тому не варто зациклюватись на швидкоплинному, на тому, що у майбутньому може бути інакшим. Сьогодні! Так є лише сьогодні і тепер! Є момент, і у цей момент я тут, я така, яка я є! Відкинувши усе минуле і не думаючи про майбутнє я фокусуюся на цьому кадрі, кадрі, що зараз перед моїми очима. Я стараюся взяти максимум з того, що є зараз. Не звертаючи уваги на другорядне іти у вічність. А що ж таке вічність? Вічність у кожному, у кожному з нас. Це людський стержень, який формує особистість, який дає нам ціль у житті. Людська душа. Людська душа – це напевно єдине, про що я б хотіла сказати, розповідаючи про себе. Душа- це як суть фільму, це її головна ідея. Саме через непередбачувані, хвилюючі, небезпечні, сумні, радісні, щирі епізоди ми розуміємо, чому ми дивились цей фільм. Ми не можемо спинити фільм на середині його перегляду, ми мусимо додивитись його до кінця. Тому нажаль і про душу свою я нічого не можу сказати. Я ще не завершений фільм, я лише на початку свого шляху. Довгий і складний, небезпечний і тернистий..
Але одне я знаю напевне – життя потрібно прожити так, щоб коли ішли фінальні титри тобі аплодували стоячи.
