накінець ми побачились.так добре розмовляти з тобою, згадувати наше дитинство, наш веселі роки.мені тебе дуже не вистачає зараз.багато хто говорить, що шкільні друзі залишаються позаду, а я можу цьому дуже заперечити. ти назавжди залишишся моєю маленькою Бугееерою після того, як ти пішла, я дістала наш "ЩОДЕННИК ЩАСТЯ" вньому ще мало спогадів записано, але ж ми знаємо, що їх купа!Наша дружба буде вічною, пам"ятаєш? у мене в селі ми різали один одному долоні і скріплювали нашу дружбу кров"ю?))) Ріккі, Мудачінка, Рачок маленький, Мужичок, любімкааа, зек мій, Юрєц, мама, Бугеееера!! Я навчила тебе любити томатний сік, і я змусила тебе спробувати суші, які ти тепер любиш) А пам"ятаєш, як ти приїхала до мене в село?знаю, пам"ятаєш!)) така спека стояла, а ми водою з пляшок обливались, а як дід нас вчив водити машину, і я нєрнічала шо в тебе виходить з першого разу завестись, а у мене нє) як ми плавали як русалки, як ми любили фотографуватись) А як я тобі кинула кусок льоду в труси, а ти мені п"яткою розбила ніс))) як їли помідори на перегонки) як перший раз спробували шаурму, і тобі нічьо не було а я провела всю ніч в туалеті)) як ми їли сільодку в туалєті музичної школи)) як перший раз вилізли на кришу) як до тебе Свєточка прїжала і хотіла мене побить) як перший раз спробували курить. Як катались на льоду на сумках після музики, як ти хотіла вийти замуж за Руслана))) НАШЕ, можна згадувати довго. нам 9 років))) )) це стаж, мала) я люблю тебе.ти найкраща!:*