Ти колись куштував суміш кориці, полину, цукру та краплинку шоколадного мусу? Думаю що ні. Хочеш спробувати? Ні, я не жартую. Впевнений? Я не обіцяю тобі море насолоди, я лише скажу, що тобі буде важко. Ти як дитина, яка замість букваря тянеться до Жадана, Жадан він не для всіх.. Так? Твоє право.
Розпочнемо з кориці. Це аромат змін, аромат дитинтва, знаєш, якщо понюхати осіннє листя воно буде пахнути корицею. Навіжена? Чому б і ні, мені байдуже. Я це я, мене потрібно розуміти або..або без або. В людей буває алегрія на корицю, а в мене буває алергія на людей..
Тобі цікаво чому полин? Це дуже просто, гіркий полин це як вогонь, яким ти обпікаєш свій язик. Смішно? Знаю. А ти попробуй. Життя - це не солодке тістечко, воно лише притрушене цукровою пудрою, з присмаком полину.
Цукор. Тут все просто. Додаєш цукру - життя стає солодшим.
Шоколадний мус - це те, яким було б твоє життя без того терпкого полину, що не дає тобі розслабитись.
Бачиш, мій хороший, чи готовий ти до того, що в нашому житті, саме в Нашому, буде багато полину і мало цукрової пудри. Пудра це пил у очі, а я не пускаю пил. Буде полин, сіль та сварки. Якщо ти зможеш, якщо готовий, я обіцяю це буде найсолодший полин у твоєму житті. Вечірнє небо, тиша, ніжний запах кориці, солодкий присмак на устах..Наше життя повинне розпочатись саме з кориці, саме при вечірніх зорях, що як охорнці, захищатимусь..а хоча, я не люблю загадувати на перед, можливо цей полин стане для тебе отрутою, а можливо й родзинкою. Я це я, тут немає чого говорити, ти заснеш на першому ж абзаці моєї розповіді.