В часи глибоких меланхолій мимоволі повертаєшся до істини. Для мене це музика Океан Ельзи. Коли ти щасливий і радієш життю їх пісні не звучать так правдиво. Коли ж серце болить це саме воно, не зважаючи на весь драйв і оптимізм, який я також люблю і ціную в ое. Найбільш вдалий і найближчий до мене, імхо, період Суперсиметрії. По-перше, я взагалі глибоко поважаю і люблю Д.Шурова, його гра приносить шарм в будь-яку музику:Земфіра, ОЕ, ЕЕ…По-друге, саме цей альбом звучить вишукано і кожне слово, і акорд звучить вдало і вчасно. Проте, кожен з альбомів Океану приносить для мене щось нове. Саме останні зміни в колективі змусили мене згадати про те який вклад внесли кожен з учасників у свій період. Кожен з них назавжди залишиться частиною колективу.
https://vk.com/audios-10450