зранку ми мали вийти раньше, так як перша пара біологія, аре на нас
стою я біля світлофора, але того шо біля 32. стою, слухаю музику, жду Настю. як завжди почінають до мене говорить люди. то Іра Виноградова, то бабка якась почала шось питать. (чого вони не питають нічьо коли я без наушніків?). звонить настя: ти де?
я: біля сфітлофора, ти?
настя: тоже
поклали трубку, стою, жду. жду. жду
звонить настя: ТИ ДЕ?
я: БІЛЯ СФІТЛОФОРА.
настя: ТИ ТУПА? Я ТОЖЕ.
виглядую за угол, стоїть, аре в трубку.
боже які тупі. запізнились на пару того шо стояли за углом і ждали один одного
боялись заходить в аудит. зайшли, нас розсадили і ми цілу пару шось писали. ну я писала, настя шось трошкі там. потім я малювала і коли здала зошит то в ньому були малюнкі.
на укр.літ не було вчітелькі і ми спочатку ржали з любовніка валєнтіни. вона була дуже зла і била мене зошитом. ми слухали музику і танцювали як бендер 
всі знімали нас на відео, може потім скіну вк
на перерві були в їдальні. потім зайшла толпа і ми почали ржать дуже. дивна реакція на людину. потім до нас підсів зіньовьовєв і настя сказала йому шо ненавиджу його.
валя думала шо знає хто мені нравиться
ха!
потім свєта приставала до мене, зачімила мій портфєль. боже, відійду від теми, але скажу: ніколи, ні в якому случаї, не доторкайтесь до мого портфєля. я стаю дуже розлюченою.
так вот, зачіпила свєта мій портфєль, я розізлилась і порвала її сумку.
сначяла пальто, тепер сумка
вобщем
настя мічьтає подивиться як хтось тікає перед нею якшо шось зробить.
сумку порвала я, а втікала з криками Настя.
свєта сиділа обіжена, Настя Лупань: признавайтесь, хто порвав свєті сумку?
я: я
Настя Лупань торкнулась до мого плеча рукою, ну я не знаю, їй показалось шо вона тіпа крута, розбирається зі мною
ми почали їй угражать портфєлями і вона сказала: всьо всьо, боже, не підходьте до мене
боїться нас
алєг раб наш. ще й вчітелька накричала на нього, бо я з ним говорила, а винен оказався він
вчітелька: АЛЕГ! можна я уже скажу? ну я понимаю, это девушки, но всё же..
ідем додому, настя питає чього мій сука, я не відповідаю
настя аре на всю вулицю: Я ПИТАЮ
я: Я НЕ КАЖУ
і так три рази
Лаліта іде, каже: на вас люди оглядаються, я вас незнаю
потім Лаліта шукала собі друзів, підходила до тьоткі, вона втікала а Лаліта всеодно ішла за нею
ідем
Настя: ззаді твій
хочу повернуться.
Настя: не дивись!
ахаххахах
потім я стояла на зупинці, він спочатку просто дивився, а потім приїхав автобус і він заглядав за автобус
коли пройшов він то я стояла і танцювала на зупинці і мотала головою насті (надіюсь він не замітив)
на боярці зустріла Мельницького і Хомярчука
вихожу з маршуткі і так: О БОЖЕ!
вони: прівєт)
я: прівєт
єслі чєсно, то це великий прогрес, з половиною коли бачімся то не вітаємся, а тут так опа.
вобщем, прогрес