сьодні зранку ішла на зупинку і там стояв вчітель(Ейфелева вежа), думаю" ай не буду вітаться, всеодно не помнить мене". він дивитьсядивиться і: " Добрий день) " такій радісний, прийшлось привітаться. невже помнить мене?
на захисті вітчизни Настя боялась мене, бо кінчалась пара, а вчітель ще розказував питання до самостійної, я вже зібралась, встала
він: пара ще не закінчена
я: закінчена, вже ви нас затримали на 1 хв
він: пара не закінчена поки я не скажу. ай пара закінчена, подякуйте їй, можете йти
всі взбісились бо він не доказав питання до самостійної
я іду, зупинилась, іду, вернулась, незнаю шо робить, Настя Лупань кричіть на мене, вобщем ми пішли
потім Настя: я робила все шо ти робиш, ти ішла і я ішла, ти сідала і я сідала, бо думала вдруг ти підеш а я не піду за тобою, або сядеш а я не сяду, ти б наарала на мене.
на інформатиці
дєвкі: правільно АЦЕР
ми: правільно ЕЙСЕР
дєвкі: ніколи не чула шоб казали ЕЙСЕР
я: бо ви з села
віка: я з села не дивись на мене
я: ок
потім поїхала віддавать Васілісі фєнічьку
на мене нападало дуже сильно багато сєржантів! ще й люди пялились на мене бо я в синіх штанах(ми з настьою тіпа доповнюєм один одного) і я так ішла: ааа отвернись! аа щяс тобі очі виколю! аа задрали всі аа закрий рот!
в маршутці їхала з чуваками в якіх був цуцик шарпей. мімімі яке ж воно мииииле:3
потім стоїм
я: я не можу дивиться, мені сонце світить в очі
вася: тот неловкий момент коли сонця ваще немає ніде.
не завязала йому фєнічьку бо ненавиджу це робить
тепер сижу вдома і ржу з одного чувака, в мене щяс місія, він мені вже прислав такі картінкі тіпа: не играй, а то влюбишся
я так угарала
пише: ти готова іти гулять?
я: да позвониш
а сама по справжньому кінула в чс його в тел
отак то