Не навиджу вечори коли ти сидиш..немає чім заняться..може навіть і є..але тобі важко і лень тоже бере своє…і ти сидиш..в тебе псується настрій..ти включаєш сумні пісні від яких стає ще гірше…накручуєш себе..потім тобі хочеться плакать від того всього шо ти собі надумала…і ти йдеш спать..ще годину, дві думаєш про все…
я так не люблю цей стан..але він нажаль так часто став проявляться.((