їхала собі в маршрутці, слухала музичку, нікого не чіпала.а сиділа біля віконця, поруч сів дядя років 50-60. на наступній мені виходити, виймаю навушнички, повертаюсь до чоловіка і питаю чи ви будете виходити на наступній зупинці.. у відповідь мені криком просто починають горлати, що чого це він має виходити, і як мене батькі таку шльондру виховали.
хм, ну я перепитала в нього, чи я сказала йому щось погане?
у відповідь почула ще більше крику і наслухалась грязі про себе, своїх батьків і взагалі про все що стосується мене. стільки матів, тим паче на себе я не чула ще жодного разу..
ну ладно, мені то шо? аби не слухати далі, сказала "до побачення", посміхнулась і потопала до виходу.
цей імбицил як хапне мене за руку і щось ще верещить мені, не втрималась і бахнула його сумкою. добре водій вступився.
ну що він причепився?
а ще кажуть дорослі люди, розумні. стареньких треба поважати.. коли вони самі поводять себе, як останні свині.