боооже якій щасливий день
почалось все з того, шо я проснулась рано, встигла все зробить і вийшла вовремя, хотя перша пара фізика, можна запізниться.
вийшла вже, звоню насті
я: ти де?
настя: іду а ти де?
я: біля Аміго
настя: поверни голову
я повертаю і нема її
я: де ти? мені страшно
настя: ааа ти тупа?
на фізиці в мене були листкі. в мене! листкі!
для лабораторних просто треба спіцальні листкі з штампами, їх треба куплять постійно, і в мене їх ніколи не було, а тепер були, і ми написали дві лабораторні.
друга пара - фіз-ра
настя пригрозила вчітелю шо її мама прийде і повикручує йому рукі. я кстаті так і непоняла чі він нам поставив двойкі, ми не передівались, але він був якійсь добрий. на дверях в спортзал був гвоздь гострий і настя сказала шо якшо хтось зачепиться, то в нього повидирає всі вєни і остануться вісіть на дверях. ми рішили перевірить.
настя: Алєг іди сюда
ми два рази його руку пихали в той гвоздь і йому нічьо. я розозлилась і швирнула мячом йому в голову, потім він ганявся за нами і нічьо не зробив.
потім настя побачіла р і почала бить мене портфєльом і кричять: пашлііііі
на перерві говорили з зіновьовьой
вийшли
тут чувакі: раааз, двааа
ми то поняли шо вони хочуть кінуть в нас снєжками і почали метушиться в дверях, пихаться, кричать і ніяк не могли втікти, потім забігли назад
потім я резко згадала шо в нас матем, а я не назначіла чергових, і ніхто не витер дошку. ніхто не витер дошку - мені жопа від кєри.
беру настю за руку: я не назначіла чергових
настя: о боже
і ми біжим як сумашедші в перший корпус, кричім і пихаєм людей на путі. звінок. ми кричім. і тут оказується шо це звінок не на пару а з минулої пари(з фіз-ри) я кароче витерла дошку, а потім назначіла чергових. сиділи в аудиторії слухали шигарон, здирали лак з парти, це наше улюблене заняття. я думала про те шо не побачу свого ще 3 тижні.
і от случілось моє перше щастя за цей день - мій. ішов. прийшов. чого? як? він жеш в другу зміну. ааа яка я була щаслива, я валялась на парті і качалась, того не бачіла куди він пішов, а потім він ішов в компанії шлюх. похер. прийшов. я рад.
на матем ми писали самостійну і псіхували з настьою. в мене списувала настя герасимчук. ого. вона ж відмінниця.
незнаю чого, але в мене було таке відчуття, шо це остання пара, я вже навіть додому хотіла йти і потім тількі згадала шо в нас захист вітчизни.
настя налетіла на р і торкнулась. на перерві ми стояли і хилитали друг друга з криками. я: прийшооов!!! настя: торкнуласяяяя!!!
на парі спочатку всі виступили, потім мала виступать я з повідомленням
і от друга радість - у всіх оцінка 7-8, в мене - 11. йоу, я думала вчітель мене ненавидить.
потім Алег знімав нас на відео, всі це роблять, задрали. я сказала шо якшо він не пострижеться то я пострижу його тримером і всі шукали в гуглі шо таке тример. потім ми билися і настя сказала йому шоб зменшив собі ногу, бо в нього 45 розмір. настя: отрубай собі кусок шоб не була така велика.
вобщем було весело
після пар пішла до мами, визначала там дітей які виростуть гарними
там тоже круто було, поржала з всіх
на хор пішла
М, П сказала шо перше сопрано - найголовніше. якшо немає чистого першого сопрано - немає хору. бо від сопрано строяться альти і друге сопрано. ми з вікою сиділи такі смущьонні :)
Лільооо була
вони з настьою говорили про якісь штундярські штучькі. ліля подарила мені вазон ахахха
вдіваю куртку, рома: оля я іду з тобою, і потянув на виход, ліля почала арать на нього і так ми вивалились з ПДМ. рома тягне мене з ступєньок, з дверей вибігає ліля і біжить за нами. потім рома викручував мені пальці бо я не хотіла іти з ним за руку, мішав мені іти біля лілі.
іду за 5 км від дорогі, рома відтягує мене за руку, кричіть: маршуууууутка, маршутка проїхала, бере і тягне мене на дорогу, ми стоїм почьті на дорозі, кричім як ненормальні, ліля рже в стороні, якійсь больний цей рома.
потім ми втікали від нього бо не хотіли позориться.
третє щастя - їду в маршутці, звонить Ілона. я говорю з нею і тут. о боже, я почінаю арать на всю маршутку: о бооооже! шо чесно! господи канєшно хочу!!
тьотка яка сиділа біля мене злякалась бо я дуже голосно це крикнула
боже
боже
я коли вийшла з маршуткі то бігла по боярці як придурок в приприжку, як будто мені 10 років, бігла додому.
пишу наті: ти вдома? боже шо сталось, приїду розкажу. щастяяяяя.
ната: ти бірємінна?
я: ти шо тупа? ото щастя було б.
прибігла до дому, стою пригаю в карідорі, щаслів, забігла взута до нати, розказала їй
тато: почему ты такая щасливая? ты что влюбилась?
я: фу нет, якби я влюбилась я б плакала а не пригала
і всьотакі я так раддд. ааааа нарешті :)