Забувайте про гордість, розкривайте душу хоч іноді.Знаєте коли все тримаєш в собі, ти робиш тільки гірше для себе, а потім розплачуєшся за це роками.Інколи, випускай емоції нагору, звичайно важко, ніхто ж не сказав, що життя легке, але ж ТИ живеш, мрієш, відчуваєш, кохаєш.І навіщо тоді боятися не правильного погляду зі сторони, навіщо переживати через кожен необдуманий вчинок, всеодно він твій. І ніхто окрім Бога тебе судити не може.Ти живеш своїм життя, яке таке коротке, і пізніше якби ти не жаліла про вчинки, вони були твоїми, це саме ти не зробила його, а потім в тишині кусаєш собі лікті і плачеш гірькими сльозами, це саме ти піддалась емоціям і зробила на той момент, як тобі здавалося правильний вчинок, неважливо, як ти будеш за нього розплачуватися, але навіщо взагалі жити, щоб постійно себе в чомусь обмежувати, а в подальшому жаліти про не зроблене.Відкинь, будь-які, сумніви хоч на мить і віддайся почуттям.Ти відчуєш полегшення.Спробуй показати себе, себе справжню, хоча б своїм близьким, відкрийся перед ними і відчуй смак життя.Воно ж бо таке коротке.
Відчуй смак життя, посміхнись сонцю і зроби день справжнім, сповненим емоцій.
Живи, мрії, кохай, змінюй себе.Ти варта кращого!