Коли приходить розуміння, що це саме те, що мене заводить, що це саме те, чого я хотіла, те, що може мене тримати, може мене захоплювати, може мною маніпулювати, багато чого може, тоді і приходить страх. Страх це втратити. Страх не виправдати сподівань. Страх це зламати. Я знаю ці відчуття, це щось на межі паніки і всебічного поглинання. І я також знаю, що поки є це відчуття – є існування, коли зникає страх, тоді зникає і вся магія, розвіюється по вітру, як пилок найпалкішої квітки.