кароче ходили я мама і ната куплять мамі пальто
прийшли в магаз
і в кожному магазіні ми шось робили
в одному грали на уявних музичних інструментах
в одному повернули табличку на "зачинено "
говорили з манікєнами
а в одному ми почали угарать з плать і продавщіца дивилась на нас і каже
-треба мати повагу до продавця
ната: ну то не треба продавать дєрьмо
чувак сказав шо штани без кєдів не продаються
ната: ой оля виходим звідси бо ще прийдеться в комплєкті купить кофту плаття і курточку
ідем ми ідем і манікєн впав і лежить на проході обличчям вниз
ната: о какой прелесний венецианский мрамур
побачіли манікєна похожого на пугачьову
ната: мм Алла. Как дела? Почему не отвечаете? Дайте нам автограф
ой оля вона зазвіздилась
мама зайшла в відділ де курткі. продавщіца підбігла і почала лизать їй дупу: може вам щось порадити? поміряйте ось цю. вділа на маму дубльонку каже: о вам підійде шарф, давайте я вам поправлю. і так бере поправляє там де воротнік, але це получілось якось різко. і ната сразу почала ржать і каже до мене: щас вона так візьме маму за баркі і: "так, ти, каза, бистра дєньгі сюда! "
ми ржем, і тут ця продавщіца до мами: "ой, давайте вам поправлю волосся" тут ми і не видержали)))
вобщем мама сказала шо з нами більш нікуди ходить не буде і робитиме від як будто нас незнає