з кожним днем думок про тебе все менше і менше,
це і є найстрашніше.
це значить, що я тебе забуваю,
це значить, що я тебе відпускаю.

а я не хочу.
чи може й хочу.

живу як "треба",
а треба жить "як хочеться".
біда.

я боюсь їхать додому.
там всі.
там ти.
ти з своїм "коханням".
хах. та яке там кохання? наївна.
я просто не хочу більше вірить в те, що приречене на провал.
ми з тобою приречені на провал.
пора б уже звикнути до цієї думки.