я така рада, що в дитинстві в мене не було комп*ютера..Це було найщасливіше дитинство.В 9 годин ми вже гуляли.Постійно робили пікнік, грали в різінкі, пригали на скакалиці..Грали в барбі)) Колись для того щоб з*їсти щось смачненька не потрібно було просити в мами лише 2 гривні.І на ці 2 гривні можна було об*їстися морозивом..АХАхах)) Зараз це так смішно звучить..

а зараз діти постійно сидять за комп*ютером.Тепер їхнє життя-це вітуальне життя, з віртуальними друзями.Вони вже не грають різінкі, не пригають на скакалці.Не просять в мами 2 гривні, бо на даний момент 2 гривні це нічого.Вони просять дорогі телефони, і всяку таку фігню..

Вот так змінюється життя.