Я народилась в кімнаті з розбитим вікном.
Моє життя доконане як ікона.
Зранку балконний чай із цукровим склом,
звечора - сигаретна кома.

Я народилась щоб бачити. Як ідуть
дні і люди - хто в двері, а хто з балкону.
Б'ються немов термометри. Теплу ртуть
залишаючи і саркому.

Я народилась в кімнаті із битим склом.
Так, що легко можна порізати пальці,
Бо життя не повинне здаватись сном.
Це дорога, де ми скитальці.