У темряві нема покою
Душа здригнулася від болю
І широко відкриті очі
Згубився слід, що шлях пророчив.

Заснули промені світанку
Одвічним сном, а не до ранку
Немає світла у житті.
Й шляхи згубилися прості

Лиш тільки дотик відчуваєш
Й руками виходу шукаєш,
Незнавши де, знайти прохід
Бо в темряві згубився слід.

Ніхто не йде на допомогу,
Знайшовши силу і відмогу
Безвтомно далі щось шукати
І час неспинний наздогнати

Старання всі не будуть марні,
Зійдуть ще промені світання
Й відкриється забутий шлях
Яскравим світлом у очах!