не люблю всякі ліричні відступи, люблю різко і в лоб!
Да, вони дурні і незрозумілі для загалу, так вони петросяни і жванєцкі, да вони лашкі і ботани, да вони модніци і задроти в ігри, да вони бухають і цим хваляться, да ти дивишся на них і не розумієш, де таке береться, але незважаючи на все це, вони твої однокласникі, любі хороші і за 8 років стали мені такі рідні.
Так як я прийшла в цю школу тільки в 5 класі, я прийшла вже в сформований колектив зі своїми правилами, які не брали до уваги мене, но за тиждень настя влилася в колектив і більше того, стала однією з нормальних в класі, відбила найкращу подругу в іншої дівчини, яка мститься мені ще досі, дружила з самими нормальними і ігнорила всіх інших. Була така собі маленька 11річна стервозна дівчинка, росла ця дівчника в дуже недружному колективі, дружила вона тільки з 10 людьми класу від сили і навіть не віталася з іншими, наша дружня "кучка" помалу почала розпадатися і перетворилася на 2, і ті люди, яким я довіряла,, ділилася секретами - перестали взагалі спілкуватися зі мною і з владою. Так і росли 2 дівчинки самі, без однокласників,, спілкувалися з 2 людьми з класу і тільки їм довіряли, але і тут наша дружба скотилася різко вниз і ми з владою лишилися остаточно самі. Так пройшло 4 класи і настав 9, самий дурний у моєму житті, всі думали усе зміниться, але це ж наш любий А клас і таких чудес не буває, як всі не дружили так все і лишилося, всі сплєтнічали і дивилися косо один на одного, за цей час по пліткам влада родила дитину, но це все неправда. 9 клас закінчився і багато уйоб пішли з нашої школи(алілуя). Прийшли нові не уйоби, а нормальні адекватні люди, ну майже всі, але більшість. І вже в 10-А класі настали часи роквіту, все змінилося, по-перше в нашому дуеті появилося ще дві особи, які мені дуже цінні і рідні. 10 клас закінчився швидко, але ми не здружилися з всіма, потім було ахуєнне літо, можете читати нижче мої пости. Настав 11 клас і тут має бути ахуєнна заставка, салюти і відкорковані бутилки шапманського, бо А клас змінився, кардинально. Чи це через те, що ми подорослішали чи через те, що це останній рік, це залишається загадкою віків, но я не про те. А клас став найкращим, найдружнішим, найрозумнішим, найвитривалішим(я про алкоголь ахаха екскурсія), найспортивнішим, найкращим повторюся і найріднішим. Блін чого цього не було раніше, наша кучка з 4 людей перетворилася на афігенну компанію з надзвичайними людьми, на яких я можу покластися, а колись я з нмим навіть не віталася. Мої однокласники кажуть мені привіт першими, для мене це респект, бо такого не було раніше, не було абнімашок і ходіння в кафе, о боже. Ви не думайте, що це я якась кончена, ні я просто дуже багато вимагаю від людей, ніколи не підпущу у своє коло людей обмежених і пустих всередині, НІКОЛИ.
Знову вертаюся до теми школи, наша екскурсія - це було щось нейомвірне, навіть суть не в алкоголі, а втому що ми стали афігеннодружніми і просто кльовими людьми, ну звичайно лишилися уйоби і канчітоси, але навіть вони для мене любі.
Вчора в нас був якись конкурс хлопчачий, я шокована, які в нас кльові хлопці, спортсмени(не рахуючи деяких здохляків), хороші співрозмовники і просто люди. Вони виграли уявляєте?ніколи А клас не був першим, а зараз ми перші у всьому.
Я подивилася на них і раділа, усім серцем і душею, вони так виросли, моя частинка серця плакала, бо скоро це все закінчиться, нажаль((((((
Люблю їх, своїх однокласників. Це все, що я написала - це був маленький екскурс у моє мерзенне життя зі своїми правилами і задвигами. Читаючи мої пости це можна було зрозуміти, я не приймаю всіх у своє життя, з багатьох сміюся, але в душі я раніма і дуже хороша, напевно це маска, але мені хватає тих з ким я спілкуюся. Рада мати таких дорогих людей як у мене.