Вчора було добре, дякую за мою улюблену пісню.А сьогодні зима, я зовсім цього не відчуваю.Відчуваю лише страх, реакцію мами коли вона побачить мої оцінки, все ближче до фатального дня.

На магазинах та кафе уже розвішали святкові прикраси, всі вже чекають.Але не я, в цьому році все не так.Та і з кожним роком я все менше чекаю його.Пам'ятаю як в дитинстві з вересня рахувала дні, писала листи Діду Морозу, залишала йому на підвіконні молоко з цукерками.Прикрашали ялинку всі в бабусі.А колись з братом(мені було десь 4, йому 10) спали в новорічну ніч під ялинкою, щоб зустріти діда мороза, і пам'ятаю, що ніби побачили його, а зранку всім переповідали.Це було найпрекрасніше відчуття, зараз не те, не те!Я хочу повернутись назад, туди в той світ.