Чому люди купляють один одному зовсім непотрібні речі в подарунок на свята?
Я переконана на всі сто відсотків, що кожен із нас, хоча б раз в житті отримував непотрібні і дивні речі. Чому хлопці так впевнені в тому, що три червоні троянди, цукерки і плюшевий ведмедик зробить їхню дівчину найщасливішою в світі? Кожен раз, коли хтось запитує "що тобі подарувати?", а інший відповідає "яка різниця? головне увага" або "я не знаю", підсвідомо він (чи вона) все знає, просто не говорить по особистим причинам. (чи то соромно, чи подарунок занадто дорогий).
Колись на своє день народження я отримала в подарунок великого рожевого ведмедя..мало того, що я не люблю рожевий колір, так ще ведмідь був дивний. (не хочу нікого ображать, я була мала, то мене в принципі все влаштувало). Але коли після цілого року мого ниття на тему "я ненавиджу, коли дарують м'які іграшки" я ЗНОВУ отримала ведмедя. На цей раз велику панду. Границь моєму гніву не було.
Чим більше живу на цьому світі, тим більше розумію, що люди зовсім не вміють обирати подарунки. Ніхто не розуміє ніяких натяків. "Дивись який класний браслет" або "Давно хотіла піти в аквапарк" - ці фразочки хлопці сприймають як звичайну дівчачу балаканину. Вони люблять конкретику. Говориш їм "Я в магазині біля нашого дому бачила афігєнні духи", а вони кивають головою, а в подарунок приносять ще одного задрипаного ведмедя. Круто! І як тоді? Тащить свого коханого за руку в магазин, тикать пальцем і казать "От воно, плаття моє мрії, даруй мені"??
Цікаво. Дуже цікаво.
Хіба не простіше запитати "Що тобі подарувать?", яка різниця є сюрприз чи немає, (тим більше варіантів подарунків може бути не один) головне подарувати щось таке, щоб людина раділа і бігала всім тикала під носа "от, диви, що мені подарували!".
Подарунки це так складно.