Спогади…. Те, що ніколи не дасть нам спокою. Ми можемо поховати багато чого, забути біль, зраду, але ми ніколи не зможемо забути або поховати почуття, спогади, емоції які ми відчували при певному моменті. Це все в нас залишається назавжди. І це може дуже сильно мучити людину, не давати їй спокою, адже це боляче згадувати, те, що найбільше хочеш забути.
Кожна людина грає певну роль в нашому житті, хтось іде, а хтось залишається назавжди. Люди перевіряються часом, навіть у найважчі моменти твого життя, поруч з тобою будуть тільки ті люди, яким ти по-справжньому дорогий.
Так само поряд з нами бувають люди, яких ми любимо. Любов, напевно, саме прекрасне, що є в людині, що є в нашому житті. Любити, значить жити, відчувати, просто бути людиною. Любов, дуже часто приносить багато болю. Іноді люди не можуть бути разом, вони можуть, один одного любити, але певні обставини не дають їхній любові вирватися назовні. Але все одно, вони можуть прагнути один до одного і випробувати такі почуття за мінімально короткий час, що інші й не зазнають теж саме за усе своє життя. І знову спогади, але я думаю, що людям, які це переживають не боляче. Заради цієї миті, вони могли б віддати все. І іноді на багато краще провести цю мить. Адже вона може виявитися набагато кращою за нескінченність. Нерозділене кохання… ні що не приносить більше страждань, ніж таке почуття. Адже у людини, яка любить сумирно, теж є хороші спогади, які більше ніколи не повторяться і ось це дійсно дуже боляче згадувати. Наша пам'ять мучить нас, іноді не дає нам заснути і заважає все забути.
Кожна людина в нашому житті з'являється не випадково. Всі приносять досвід, який надалі відобразиться на нас і в нашому житті. І кожна людина залишає від себе слід, відбиток.
Можна поховати людину, але всі емоції, спогади, його любов, всі його почуття назавжди залишаться з нами. І в чиємусь серці ця людина буде жити вічно, і неважливо живий він чи мертвий.