Давно не писала я. Дуже давно. Ну, бо я дуже лінива дупа. А за цей час сталось дуже багао всього цікавого, прикрого. Хотіла писати писати писати, але ні. Лінь. Ну, думаю почати з того, що сталось у п*ятницю. Я сижу з Сюйвою і це і класно і тупо. Я із за нього дуже стала багато матюкатись. І карочє, сидимо ми на географії і ми з ним там ржемо, говоримо і різне таке. І ту він придумує презервативи *антихуй* я це намалювала і підписала, він написав, шо це нова марка презервативів. Я це показала Віці і ми почали втухати, потім він це дав Галі, а він же ш дибіл, і це забрала вчителька, і тут так внізапно кєра заходить, і всьо. Я тоді пересрала. І я кажу все як було. Вона подзвонила мамі. І мама на мене обідилась, і ше й + я їй збрехала. -__- А я так не хочу, і буду виправлятись. Ще, з історії України я отримала 2, яку я переправила на 12. І мама повірила. І ахх моя совість.
Велика проблема з тобою. Як ти написав, ми сварились із за всякої фігні, але нам було добре. Мирились. І знову сварились. І знову добре. Потім тобі це набридло, ти послав мене. Це було типу так трагічно, шолі. Ми говорили. Сміялись. Типу дружили. Ок да? Прийшов такий час, тобі знову все набридло, але я вже не могла це терпіти, ми тупо обзивали один одного, срали один на одного. І тоді і ти і я думали *яка нахрєн любов, коли зараз ми сремось?*. І якось ми так не спілкувались, потім знову срались. Вірш вже, поема! Ахахах. Але вчора було все навіь так дуже добре, ти мене захищати будеш, і я тобі потрібна, я це знаю, і ти це знаєш, і ти мені потрібний (напевно). Ти мене ще досі любиш, так по дитячому, але по справжньому. Знаю! І ти пообіцяв, і я пообіцяла. Все буде добре. Я знаю! І обіцяю!
Вчора я гуляла з 2 Богданами і Вікою. Здається, було б краще якби ми гуляли тільки вдвох. Він всяз тебе за руку, і як мені стало приємно. Я рада за тебе. Ми ж одне ціле!:* Але чому в мене не так? Треба подумати. Після того я поїхала на танці. Бліііііііін, там мені добре. Там я своя. Там моя сім*я! 1 грудня я їду в Київ, дома не танцюю взагалі, можливо зараз почну. Але на танцях я трудяга. Зараз я якась і своя, і не своя. Зараз для мене всі люди, не люди. Не своя в мене Віка, Катя, Христина, Саша. З Ванессою ми якось так дружим, шолі.
Карочє, я дуже дивна, і хочу бути я з тобою! ДА! ВИРІШИЛА!