Раніше, в школі ще в нас була своя компанія.
не будемо зачіпати поки що хлопців
до увагі візьмемо дівчат.
в основному нас було 4
з першого класу дружили дуже
а особливо з 5го, коли вже як нам тоді здавалось подорослішали і тд.
разом завжди разом
урокі перерви після уроків вихідні
туси вдома
так дружили дужеее
коли Юліна мама казала нам, закінчите школу і не будете спілкуватися ми не вірили.
ми навіть уяявити такє боялися
з 9го класу все пішло шкереберть хтось поступив хтось влюбився.
зараз привет як діла в вк, і не більше
бачимось ізрєдка.
вот такє воно життя
роки 2 тому, я життя без них не уявляла.
а тепер.?
тепер все по-іншому
інші люди, інші захоплення, інші розвагі
як згадую часом нас тих минулих, щирих дітей
і наше дитинство безтурботне безхмарне все таке.
любов і дружбу
тоді все було так щиро і невимушено.
це жизнь, вася
ми завжди втрачаємо найдороще, та замінюємо його новим.
ту пустоту заповнюємо іншим
і воно стає нам потрібним
але як же прекрасно було колисб.
неможливо не любити своє минуле.
І.А.Ю.О.
наші ініціали.