часто згадую, як все починалось, як ми вперше поцілувались, як ти вперше мене обійняв, як вперше сказав "кохаю", як вперше змусив посміхнутись…
Вчора читала наші переписки ще у серпні 2010 року, такі невпевнені двоє людей пишуть один одному такі приємні речі, як прекрасно таке читати, таке перечитувати!Ти найдорожчий і найкращий в мене, я нізащо у світі не хотіла б щось змінити, ці два роки з тобою змінили мене на краще, я стала коханою, я стала необхідною.Мені є для кого старатись, є для кого бути гарною, є для кого готувати вечерю, є для кого жити…Нам лишається тільки продовжувати робити те, що робимо:любити, шаленіти один від одного, дуріти разом і думати про майбутнє) Все те, що ми задумали в нас обов*язково буде.
Я щаслива, що зі мною саме ти!Щаслива, що ти підтримуєш мене, щаслива, що розумієш, щаслива, що ти любиш мене такою, яка я є, любиш мене різною, бачив мене різною і досі балдієш від мене, я знаю, ти ж говориш)
Дякую за усі слова, що ти мені говориш уже третій рік, дякую за посмішку, яку даруєш при кожній зустрічі, дякую за тепло і ласку, дякую за ніжність і найгарніші очі, дякую за солодкі поцілунки.Дякую за перекрасні такі домашні вечори, дякую за усі свята проведені разом, дякую за усі поїздки, дякую за КОЖНУ мить, яка була з тобою, бо те, що нзавжди лишається в пам*яті і змушує посміхатись!
Я не можу без тебе, я дуже сумую за тобою, але скоро ми побачимось і я знову обійму тебе, знову поцілую, я буду поруч…
У нас ще буде багато всього, а це тільки початок))) )
<3
