Сьогодні, як завжди, Тамара Сименівна припаднєсла нам урок жизні. В основному була зачєркнута тема про імігрантів (Одна з тем англійської мови в 9 класі). Але як завжди це був не урок англійської мови, а людського житєйства і філософства. В цьому є й свої ++. Наприклад я, змінила на дещо свої погляди. Одне я знаю навєрніка, ніколи в житті я не переїду в якусь іншу країну, Україна форевер. І мені плєвать на "умне" мнєніє інших.Особисто для мене, люди які імігрують - це КРИСИ, які втікають з тонучого карабля. Я прєкрасно розумію шо наша країна в гамні по вуха(про нашу економіку я взагалі мовчу), але для чього тоді ми? всємагущіє і прєкрасниє? Да, саме ми маємо паднімати нашу державу.БО хто як не ми? Януковичь, Ющенко, Тимошенко?? Вони цього вже скількі років зробити не можуть. Тупі бєздарі, які лише усугубили ситуацію в країні.А друга державна мова ? ЦЕ ШО ЗА БРЄД?? В якій Н О Р М А Л Ь Н І Й країні є дві мови?! Ось саме це ми і повинні ісправляти, а не втікати десь, не відь куди.Адже в нас нема ні вулканів, ні наводнень, ні цунамі і за це ми маємо бути вдячними. В нас нема цих всякіх бід, які є в інших країнах. ТОді навіщо кудись втікати? Від нещастя далеко не убєжиш. Якшо був несчясним на рідній землі, то на чужині кращого не жди)