Мені набридло бути сильною, посміхатися прохожим
натягувати усмішку…говорити, що все чудово
коли на очах сліди від сліз…
а душа похожа на велику прірву.
там чується тільки твій голос…
самий рідний голос.
всі ці "обіцянки "
просто набір букв і ти з легкістю промовляв їх
не задумуючись, що вони поселились в моєму серці.
Що затаїлися десь глибоко в душі…
і душать мене по ночам.
Так не вистачає тебе.