Незнаю навіть що писати.Багато всього хочу сказати, але таке відчуття що він слідкує за мною і через це я ніколи не скажу йому про почуття, бо боюсь почути щось погане.Може він пошле, а може ні.Але страх залишиться і я краще промовчу.Для деяких кохання і страждання-ванільно, але для мене це невід'ємна частина життя.Хочу здатись серйознішою для багатьох, адже всі думають що в мене вітер в голові.Так, я справді багато говорю, але про саме головне я мовчу. Я мовчу про почуття, зажди тримаю свою справжню думку при собі, незнаю як довго це ще буде тривати…напевно не довго