ми з тобою постійні актори в неіснуючому театрі ти вже звик затуляти штори а я майже тепер адекватна ти ножами малюєш пристрасть знов відходиш на відстань безпечну ту оголену правду у вічність викидаєш беззаперечно ми звикаєм тепер щоденно до крапок і твоїх двокрапок несумісні ми з хеппі-ендом ти закрив мого серця запит