Ти питала вчора в мене, як це розчинитися в одну мить.

Дуже просто. Ти дивишся на себе в дзеркало і розумієш, що ти - це вже давно не ТИ: ТИ - це їх музичні смаки, їх кулінарні вміння, їх політичні погляди, їх філософія та психологія; ТИ – це їхні правила, закони, канони і приписи, постанови та сто порад на випадок якщо… Все, що лишилося від тебе, це тільки твої рефлексії і реакції на їх уподобання, вміння, думки, рішення та висновки. Ти мене розумієш. І не кажи, що завжди можна вибрати. Вибір давно передбачений: на чому б ти не зупинився, цей сценарій вже прописаний на скрижалях часу. Ми злилися. Повільно танучи. Розчинитися в одну мить? – хм… просто зроби вигляд, що все нормально…

Колос