доволі такі дивний та непердбачуваний день.
ти мені написав.?НАВІЩО.?
ну нахуя ти нагадав про себе.?
не роби більше такого, тримає себе у руках

твоя гордість не менша моєї

твоя сила волі а витримка мені знайома

так чому ти написав.?
який у цьому сенс.?
невже тобі й справді цікаво як я.?
ти взав у мене все прекрасно, а навіщо запитав чи сумую.?
зникни, я тебе відпустила так і ти мене відпусти повністю.
нам не варто спілкуватися взагалі.
ми це минуле і лише

не можна повертатися та згадувати НЕ МЖНА, чуєш, нівякому разі.

ми окремо, по різні боки.

мене тішить те що ми в різних містах

та ідучі по вулиці вечірнього міста, чи сидячи на лавочці в парку я тебе ніколи не зустріну

від цього мені легше.

та це не всі події дня

ттитиитити, чого нервуєш.?
або ж тримай себе в руках
або ж лиши мене та все
відпусти

і нехай буде як буде.

далі

Навіщо ти почав питати чи довіряю я тобі.?
та перевіряти

ти просивпросив, та я цього не зробила, так ти був прави довіри немає

ВЕРИТЬ НЕ ЛЬЗЯ СЕБЕ А УЖ ДРУГИМ ТЕМ БОЛЕЕ

пробач, та не довіряю нікому

я стану спиною до тебе і зроблю так, але згодом

не ображайся

не я така, життя таке