12 октября 2012 года в12.10.2012 19:01 0 0 10 1

Напевно в кожної людини бувє таке, коли всі дратують..якось так срати на все і на всіх.На слова, Які навіть можуть бути образливими…

шось таке відбувається зі мною в останні дні..Якось так бість це все оточення.можливо мені забагато спілкуваня і т.д.

а можливо потрібно просто подумати над тим що зімною відбувається.Перехідний вік??не, не думаю.Це вже давно пройшли…пройшли ці всі істерікі і так далєє.

Стаю дорослішою..можливо..

+

мені пох**, на вашу думку щодо мене.Да, я матюкаюся..Останнім часом навіть доволі часто вживати погані слова…але мене не зміниш.я каже те що думаю, і мені всеодно що образливо..Більш ніхто цього не скаже..всі будуть казати там наприклад: "да-да, ти гарно накрашена".я скажу"фу, ти так наштукатурилась..все дуже замітно"

я пряма як стовб, дехто каже..але пофіг.розумію, що іноді свої думки і слова потрібно стримувати, але не завжди це виходить.Іноді дуже важко себе контролювати.особливо свої емоції, і сказані слова під впливом них..

так, що, якщо ображаєтеся всерівно.люди які мене добре знають і харашо зі мною спілкуються розуміють мене і терплять.Тому, дякую вам за терпиливість..

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

STOPTHINKING1 — stopthinking1

7

Всё, что у неё осталось, – горстка воспоминаний и отражение его лица где-то на самом дне памяти. Отражение, тускнеющее с каждым прожитым ...

11

Деякі стають чужими, попри те, що були найріднішими. А хтось чужий несподівано став своїм. І знає, що у тебе в голові. Колись рідні перес...

9

Моя цытата дня: "Зачем быть доброй, если люди этого не ценят?" ну а правда.Зачем?!

7

вот что значит скинуть домашку с макроекономики в групу в фейсе) все сразу же тебя любят <3

9

Мы никогда не узнаем почему и чем мы раздражаем людей, чем мы милы им и чем смешны; наш собственный образ остается для нас величайшей тай...

12

Навіть і не віриться, але сьогодні 28 лютого.Останній день зими.Хоча зима вже давно і не відчувається, але ж сам факт. Давненко я сюди н...