Останнім часом, якось все так добре, аж насторожує.Вчора у мене був шикардосний настрій, хотілося сміятися і бути з любими тобі людьми.Незважаючи на школу і інші проблеми, день був вартий аби прожити його ще раз.Все почалося зі школи, спочатку мене вразив наш Саша на художній культурі, це було настільки кльово і чуттєво, коли він грав аж струм проходив по тілу, шкода, що кожна пісня з чимось пов*язана і в декого були сльози на очах і сум на обличчі, але це все проходить, червячок Вас- анекдот хоч і не смішний, але це вчителька і всі сміялися, ну а потім був наш тенніс, я не зважаю на те, що ми ждали пів години Олену і Альону, ну ми ж з Владою пунктуальні дівулі, зато сходили по серветки і я навііть пам*ятаю дежа вю(перукарню) !Гра, ну на рахунок гри, то в мене трішки розчарування, але і цьому є виправдання, адже рік не тримати в руках ракетку, а зараз навіть гарно попадати і відбивати, тто це успіх, як на мене, вразили мене Влада і достав Назар(о великий учітєль), потім ми з альоничом пішли підкріпитися і несподівано зустріли мамулю, вот і закінчився мій день, але блін він був настільки кльовим, що ці спогади назавжди в моїй пам*яті!ну і звичайно як я могла забути про гуру, про нашого "талановитого" фотографа Черненка, як можна бути таким дауном, я ще не скоро зрозумію, жанкіна тоналка.викликала в мене сміх і відразу, але це все другорядне, на яке не треба щвертати навіть малєйшої уваги, так вот день підодить до кінця, а потім був кльовий сон про лондон, якби ж це булпа не сон, а чиста правда