Алушта (2012)

Виноградно-бананове літо,
Моря шторм чутно десь в легенях
Сонце з небом мені у жмені
Через пальці, мов через сито.

Замордовані вкрай туристи
Восени опадають листям
І ми топчемо їхні душі,
Чи даруємо, як букет.

Цілувався асфальт з в’єтнамками
Не підозрював, що минуче це
А ялинки у спеку мучаться
Бо узимку від щастя плакали.

Запах сліз їхніх хвойних, лагідних
Цвіркунам задурманить голови
Ми в провінції в себе мовили:
Досить суші! Йдемо у плавання !

Кораблі викидає з хвилями
Нам під ноги – вони задихаються
І шпалери неспілими динями
У півсонних очах відбиваються.

Сон у поїзді, східні солодощі,
А надвечір – контрастний душ,
Скільки раз за твоєї молодості ?
Ти зривав відпочинку куш ?

Крим прекрасний в вогнях, опівночі
Хто до моря, а хто у клуб
Траєкторії наших губ
Перетнулися !