Від дистальних морів - в проксимальні анафеми тижня
Продираю горлянку, мов коробку, де новий товар.
Пробуравлююсь в ранок, як в мозок спинний - троакар
І сумую за тим, як зривали у полудень вишні.
Скільки можна тепла ? Я розбещеним став і чужим.
Мало слова сказати, проміжного, звичайного слова.
Чуха бік об асфальт пляшка коли, чиясь півлітрова
Спорожніла й стара, як в наш час зантичнілий Рим.
Цих катівень-шляхів розписали і довідки платні
Ми дзьобаєм носами під касами сидячи вдвох
Блістер "Замордовін" точно має приписку "Лонг "
І не Айленд, на жаль, як я міг довго так не спати ?
Небо висипе знов, небо - дивний старий алергік
На зірки ми ллємо свій словесний антигістамін
Три колоди беру, щоб зробити собі ослін
Ну, а з чого іще із гнилих співаків та фанери ?
На зустрічну поставлю і сяду собі один
Пропускатиму наскрізь вантажівки, шльондр і песиків
Ми чекали зими один клаптик лише, малесенький,
І молились на ЖЕД щоб послав хоч відро води.