Нічьо не може буть вєчно і море тоже.Пройшло вже 10 днів як мгновєнія яке, так побиріку все пройшло.Але у нас класно було.Ми жили на горі і нам було видно все містечко маленьке і море тоже, ми жили у корінних кримськіх татарів, але вони хароші, їх внучка Аміна така гарна, шо я мало такіх дітей гарних бачіла, ріально, як з мультіка "корпорация монстров", а ще був малий Азім, йому 14 років, ми ввечері постоянно з ним сиділи в бісєтці говорили або в основному грали в карти, імінно від нього в нас появилося слово "патрясно".Ну канєшно без курортних романів у нас тоже не обійшлось, у всіх там було по штуці любімого, отака штучка там получілась.Но ніхто не перевершить нашу одну общу любов-шаурміста.Чувак приїхав туда зароблять дєньгі, у нього була на всю руку татуха, в ушах тунелі, в зубах сіжка, а в очах такій взгляд, шо нам від нього постоянно хотілось чі то в туалєт чі то в море пригнуть, самі не понімали.Вобщім там було дуже круто.Щас фоткі закіну.Потім будуть ще то дозакідаю.