В один момент змінюється ставлення до людини, яка раніше була близькою, ріднесенькою, улюбленою. Просто ти стаєш далеким, віддаляєшся, починаєш, не те що ненавидіти, а просто не так сприймати. Ви чужі. Одна ситуація віддаляє, дає зрозуміти, що ця людина має залишитись в минулому, вірніше мала залишитись в минулому. Вона вже не твоя, а абсолютно чужа. У вас зі спільних речей лише спогади, не більше. Щасливі спогади, а зараз просто прірва. Це, напевно, краще ані ж би зараз були близьким, адже ні до чого хорошого це не спонукало. Одна ніч. Не ті 8.5 місяців, не ті 9 місяців «не спілкування», а просто одна ніч.

Не шкодую, що я пішла, що я була присутня там. Зараз абсолютне уникання спілкування, уникання зустрічі. Будь що. Просто відраза та апатія. Яку я б мала помітити ще 9 місяців тому.

Думаю фраза «Все, що не робиться, то до кращого» непогано підходить до цієї ситуації……………