крих ітка цахес - восени

восени так солодко чіплятись за минуле
раз прийшли у груди ті, кого нема вже
з ними ті, кого не буде
іноді так солодко бити по собі минулим.
знаєш, хтось у голові моїй прорізав дірку.

звідти кинув плівку –
чорно-білим по живому ріже
тепер я знаю, як буває восени.

восени скрізь жовте. сині плями позникали
все даремно. злива.
мокрі люди в однині.
і в ніч зникають з неба плями сині
в тумані вчора сірі башти
зробивши сальто, листя вниз стрибало,
іноді зненацька страшно

тепер я знаю, як буває восени

далі все мовчало довго. трохи змерзла. був ранок сивий
та новим асфальтом білим пішла додому
я та сніг не розуміли - сталось що? навіщо? чому?
що я питала довго вчора… у мікрофона

тепер я знаю як буває, як буває восени
я питала, я питала, може чув хто, може ні
тепер я знаю як буває восени.