У мому житті було багато прекрасних моментів про які я буду згадувати все свої життя, це такі дні, коли ти ніпрощо не думаєш, не думаєш, що буде завтра, незнаєш кільки годин, невідповідаєш на телефонні дзвінки батьків, які дзвонять вже по 100 разу, а тобі просто добре і здається, що це єйфорія, від якої не хочеться кудись бігти, а хочеться просто залишатися в цьому світі і щоб ці дні ніколи не знакінчилися!Можливо я не вмію гарно писати і не вставляю гарні цитатки, але все що я пишу іде в мене із серця, я в цей момент не прислухаюся ні до чиєї думки, апросто керубся серцем і емоціями, які мені шепчуть моменти з мого життя, блін як кльово, що є для кого жити і для чого жити, не можна жити спогадами, але ж це круто коли є що згадати, не люблю бути на самоті, бо в цей момент ти згадуєш своє митнули і задумуєшся про свої дурні помилки, пишучи це я сміюся, а інколи мені стидно за мої вчинки!Але все що не робиться, робиться на краще, не так?