Я знаю, я погана дочка….
Тому, що рідко тобі розповідаю свої переживання….
Тому, що грублю часто….
Посуд не мию….
Пил не витираю….
Тому, що посуд на столі залишаю….
І упаковки від шоколаду….
Тому, що з комп'ютером я розмовляю частіше, ніж з тобою….
А ти хвилюєшся за мене….
Я не слухаю твоїх порад. …
Кажу "ага" і роблю по-своєму, а потім про себе кажу що мама була права і хоч головою об стіну бийся. …
А ти завжди права….
Говориш мені постійно, що слухати матір треба, а в тебе серце відразу болить коли я щось скажу так різко….
Тільки мені потім бридко стає, коли розумію, що нагрубила….
А сьогодні вночі я знову плакала…
Тихо. …
Щоб ти не почула. …
Просто знаю, що не можна тобі хвилюватися. …
От і намагаюся говорити, що добре все….
Я лежала і плакала, згадуючи все що натворила…
Аж у вухах дзвеніло….
І знаєш, мам, ти одна людина яка сприймає мене такою, яка я є…
Лише ти прощаєш мені всі мої помилки…
І коли ти мене обіймаєш мені стає лекше…
© Copyright: By Obodzinskaya , 2012